Забути важче, ніж не починати

Забудь про домисли і нездійсненні мрії,
Забудь про докори й про незабутий сон.
Ти ще погасиш якось полум’я надії
Й повернешся у дійсність, де ви не разом.

Як линуть сльози – ти поплач, не бійся
Зануритись у вирій почуттів.
Та розчаруєшся, якщо не припиниш це,
І не пробачиш собі слова « не зумів».

Ти зрозумій, що подвиг – не мовчати,
А усвідомлювати слова грізний дух.
Забути важче, ніж не починати,
Але лиш в цьому мужність вільних рук.

Не смій любити те, чого немає,
І переховувати в серці чужий бруд,
Люби лиш те, що вік не засинає,
Цінуй те, що рятує від заблуд.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*